КЦС ВС роз’яснив, що саме банк має нести ризик несвоєчасного внесення відомостей про обтяження автомобіля до реєстру обтяжень

  Місцевий суд, з рішенням якого погодився апеляційний суд, задовольнив позов банку про звернення стягнення на предмет застави та вилучення транспортного засобу. Судові рішення мотивовані тим, що боржник без письмової згоди кредитора продав автомобіль, який перебував у заставі, зазначивши, що застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.

  Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував попередні судові рішення та відмовив у задоволенні позову банку, навівши таке правове обґрунтування.

 Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про заставу» та ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» за загальним правилом реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяження не припиняє заставу.

 Статтею 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що в разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

 Добросовісність – це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

 Згідно зі ст. 12 зазначеного Закону взаємні права та обов’язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах із третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є нечинним у відносинах із третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

 Таким чином, застава зберігає силу для нового власника майна за умови наявності в реєстрі відповідних відомостей про обтяження, які внесені до реєстру перед відчуженням предмета застави і є чинними на момент його відчуження. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Суди встановили, що 13 листопада 2012 року спірний автомобіль знято з обліку для реалізації боржником та зареєстровано за покупцем. Відомості про обтяження транспортного засобу на підставі договору застави від 7 листопада 2012 року, укладеного між банком і боржником, внесені до реєстру лише 22 листопада 2012 року.

Таким чином, покупець набув право власності на спірний автомобіль 13 листопада 2012 року за відсутності в реєстрі відомостей про його обтяження, а отже, набув право власності на спірний транспортний засіб без обтяжень і надалі перепродав наступному покупцеві.

Банк має нести ризик невнесення (несвоєчасного внесення) відомостей про обтяження автомобіля до реєстру, а також наділений правом вимагати від застоводавця відшкодування завданих збитків.

Постанову Верховного Суду від 7 квітня 2021 року у справі № 200/17569/18 (провадження № 61-636св21) буде опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/.

 Джерело: Верховний Суд