Нотаріальний процес також має сприяти у здійсненні прав і законних інтересів – КЦС ВС

 Апеляційний суд скасував рішення районного суду, задовольнив позов про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, яким стягнено борг за нотаріально посвідченим договором позики, оскільки боржник не був повідомлений про вимогу повернути заборгованість.  

 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду залишив у силі постанову апеляційного суду, зробивши такі правові висновки.

 Боржник, який так само, як і кредитор, має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як із підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача.

 Тому суд, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання документів на підтвердження безспірної заборгованості. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі: чи справді на момент вчинення виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, зокрема чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

 Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

 Верховний Суд зазначив, що дійсно на сьогодні чинне законодавство України не зобов’язує нотаріуса викликати позичальника і з’ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з’ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

 У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не бере, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення – письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Апеляційний суд, встановивши відсутність доказів направлення позичальником листа-вимоги про повернення боргу та отримання боржником такого листа, дійшов обґрунтованого висновку про те, що встановлена законом процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики на підставі виконавчого напису нотаріуса не була дотримана (виконана), а саме боржник не був повідомлений про вимогу повернути заборгованість, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Постанова Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750св20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/100428462.

Джерело: Верховний Суд