Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню – ВП ВС

  Вирішуючи виключну правову проблему, Велика Палата Верховного Суду підтвердила висновок, викладений у постанові від 2 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, що норми ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час вчинення спірних виконавчих написів) слід застосовувати разом із нормами ч. 2 ст. 88 цього Закону та ст. 257 ЦК України, які передбачають трирічний строк від дня виникнення права вимоги, в межах якого вчиняється виконавчий напис.

 На думку ВП ВС, цей висновок і висновок Конституційного Суду України щодо тлумачення змісту саме ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» у Рішенні № 7‑р(I)/2020 не суперечать один одному та не виключають один одного.

 Такі висновки були зроблені у справі № 910/10374/17 за позовом ТОВ «Торгово-логістичний комплекс "Арктика"» до АТ «Державний ощадний банк України» за участю третіх осіб про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню.

 Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції його рішення скасував, а в задоволенні позову відмовив. Касаційний господарський суд у складі ВС передав справу на розгляд Великої Палати ВС задля відступу від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та у зв’язку з наявністю виключної правової проблеми.

 ВП ВС вважає, що виконавчі написи нотаріуса вчинені в межах визначеного законом строку. Однак було встановлено, що спірні виконавчі написи вчинені нотаріусом з недотриманням вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів у редакції постанови КМУ від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», яка на час вчинення виконавчого напису була нечинною згідно із судовим рішенням. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Велика Палата ВС скасувала постанову суду апеляційної інстанції, а рішення Господарського суду міста Києва залишила без змін.

Постанова ВП ВС від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс2) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/100428590.

 Джерело: Верховний Суд