Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Відчайдушні часи вимагають відчайдушних заходів
Цей парафраз відомого латинського вислову "extremis malis extrema remedia" максимально точно описує напрям дій законодавця в умовах відкритого російського вторгнення на територію України. Як і всі органи державної влади, Верховна Рада України працює в умовах воєнного стану і робить все для оборони і захисту України. Один із найяскравіших кроків перших двох тижнів війни у цьому напрямку - прийняття Закону "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" (надалі - Закон).
В Україні тема зброї актуальна впродовж останніх 17 років. Ще у 2005 році почали з'являтися перші законопроєкти на тему володіння нею. З 2014 року про це ще гучніше заговорили. В умовах наростання напруги з боку агресора на початку 2022 року кульмінацією законотворчого процесу у цьому питанні стало прийняття 23 лютого 2022 року законопроєкту № 5708 про легалізацію цивільної вогнепальної зброї. Оскільки росія розпочала війну на наступний день після цього, на остаточну імплементацію і реалізацію законопроєкту не залишалося часу. Та й за змістом він уже не відповідав умовам воєнного стану.
Водночас у перші дні війни український народ проявив небачені героїзм і самовідданість: тисячі людей, які власними силами почали чинити спротив окупантам, десятки тисяч мирних жителів, охочих захищати рідну землю, десятки тисяч громадян, які за лічені дні повернулися з-за кордону для оборони, безкінечні черги у військкоматах. Кількість добровольців перевершила усі очікування, а бажаючим стали відмовляти у прийомі до ЗСУ через відсутність місць. Резерви було укомплектовано за лічені дні.
Ті ж, хто не встиг стати до лав ЗСУ, переключилися на волонтерство і деякі досі не втрачають надії приєднатися до територіальної оборони чи будь-яким іншим чином обороняти Україну зі зброєю в руках. Одночасно до України почали прибувати іноземні добровольці переважно з європейських країн з тією ж метою.
Де є попит, там законодавець забезпечив і пропозицію. 3 березня 2022 року ВРУ прийняла Закон "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України". Нижче відповіді на ключові питання, пов'язані із цим Законом.
Основні завдання Закону?
Строки дії Закону?
Закон набрав чинності 7 березня, застосовується протягом дії воєнного стану і 10 днів після його припинення або скасування.
Водночас у питанні відповідальності Закон має зворотну силу, зважаючи на пряму дію ст. 58 Конституції України. Тому, якщо хтось із власною зброєю знищив одного чи декількох окупантів до 7 березня, він не нестиме за це відповідальності.
Не можна сказати і того, що Закон діє за принципом ad hoc. Конструкція Закону дозволяє застосовувати його і при наступних випадках запровадження воєнного стану.
На кого поширює дію Закон, та хто має право отримати зброю?
Більша частина Закону оперує поняттям цивільних осіб. До таких законодавець відносить громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України. За Законом усі цивільні особи можуть отримати вогнепальну зброю від держави та звільняються від відповідальності за її застосування проти ворога.
Правом застосовувати саме власну зброю Законом наділені лише громадяни України, тоді як іноземці та особи без громадянства можуть розраховувати тільки на отримання державної зброї.
Хто не має права отримати зброю?
Порядком отримання вогнепальної зброї і боєприпасів цивільними особами, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації та/або інших держав від 07.03.2022 № 175, до якого відсилає ст. 1 Закону, передбачено, що видача зброї не здійснюється таким особам:
Також прямо заборонено видавати зброю особам, які вже отримали зброю за цим порядком. Єдине виключення - втрата зброї під час відсічі агресії та подання відповідної заяви. З цього можна зробити висновок і про те, що особа може отримати лише одну одиницю вогнепальної зброї в одні руки.
Яку зброю можна отримати та використовувати?
Закон оперує двома видами зброї:
Закон нічого не говорить про застосування інших видів озброєнь (холодна зброя, ПЗРК, ПТРК, гранати, інші вибухові пристрої) і військової техніки, а також саморобних запалюючих і вибухових пристроїв і засобів (наприклад, т.зв. "коктейлі молотова"). Ймовірно це пов'язано з тим, що для застосування подібних засобів ураження часто потрібні більш глибокі знання і підготовка у порівнянні із знаннями та підготовкою, достатніми для застосування вогнепальної зброї, тому їх видача цивільним особам не передбачена. Водночас, на наше переконання, застосування цивільними особами залежно від ситуації будь-яких засобів ураження для відсічі чи стримування збройної агресії росії та/або інших держав відповідатиме інтересам українського народу і держави, не становитиме суспільної небезпеки і, відповідно, не матиме наслідком настання кримінальної відповідальності.
Порядок отримання зброї?
Порядком отримання вогнепальної зброї і боєприпасів цивільними особами, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації та/або інших держав від 07.03.2022 № 175 передбачена видача зброї на підставі особистої письмової заяви цивільної особи.
Також необхідно пред'явити та надати копію паспортного документа або документа, що посвідчує особу.
Для осіб, які мають навички поводження з вогнепальною зброєю (ветеранів та пенсіонерів органів внутрішніх справ, Нацполіції, НАБУ, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби, учасників бойових дій тощо) передбачена спрощена процедура видачі зброї. Вона передбачає надання зброї та боєприпасів на підставі вищезазначених документів та копії документу, що засвідчує проходження служби в силових і правоохоронних органах (пенсійне посвідчення військовослужбовців, працівників ОВС тощо). Окрім спрощеної процедури, заяви таких осіб підлягають першочерговому розгляду.
Цивільні особи також можуть отримати зброю, офіційно звернувшись до органів Нацполіції для отримання дозволу на придбання мисливської гладкоствольної, нарізної та комбінованої зброї.
Порядок розгляду заяви?
Розгляд заяви максимально спрощено і здійснюється протягом доби з дня її подачі. Особи, котрі надали необхідні документи та котрі не входять до винятків, мають право отримати зброю.
Усі дані щодо отримання зброї вносяться до Довідки, що надається особі, котра отримала зброю, та до Інформаційного порталу Національної поліції України.
Порядок дії цивільних осіб, які отримали або мають власну зброю?
Отримавши зброю, ці особи не діють на власний розсуд, а для досягнення максимального ефекту закріплюються за підрозділами поліції або територіальної оборони та залучаються до виконання оборонних завдань і забезпечення правопорядку на вулицях населених пунктів. На наш погляд, це дозволяє отримати необхідне в умовах бойових дій злагодження, а також певний контроль над особами, які отримали зброю.
Особи, які застосовують власну зброю, можуть застосовувати її на власний розсуд для самооборони та у випадку захисту здоров'я і життя інших військовослужбовців та/або цивільних осіб або ж діяти спільно із вказаними підрозділами. Закон, як і підзаконні акти, не містить жодних орієнтирів для осіб, що мають власну зброю та не входять до підрозділів тероборони або Нацполіції.
У яких випадках цивільні особи мають право застосовувати зброю?
Застосування зброї цивільними особами може здійснюватись для:
Проти кого можна застосовувати зброю?
Застосовувати зброю можна проти осіб, що здійснюють агресію проти України в період воєнного стану. До них належать: ворожі військові, диверсійні групи, зрадники, мародери та інші особи, що вчиняють чи вчинили значні кримінальні правопорушення, перешкоджають виконанню завдань чи можуть становити небезпеку для тероборони, Нацполіції чи для інших осіб, що залучені для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Можливість застосування зброї до таких осіб буде залежати від конкретної ситуації та буде здійснена за дотримання в ній правил застосування зброї, що описані нижче.
Який порядок застосування зброї?
Порядок застосування вогнепальної зброї цивільних осіб аналогічний до порядку застосування зброї військовослужбовцями, що встановлений Порядком астосування зброї і бойової техніки з'єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України від 10.10.2018 р. № 828. Законодавець наділяє цивільну особу лише повноваженнями передбаченими для військовослужбовця. Так, більшість активних збройних дій потребують прямої вказівки та координації керівниками відповідних підрозділів Нацполіції та/або тероборони.
Можна виділити 5 основних правил застосування вогнепальної зброї цивільними особами.
Правило 1. Використання принципів, що ґрунтуються на загальновизнаних нормах міжнародного гуманітарного права:
Правило 2. Застосування зброї повинно здійснюватися таким чином, щоб завдати мінімальної шкоди в кожній конкретній ситуації.
Правило 3. Летальне застосування зброї дозволяється для самооборони, а також з метою виконання завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, а також під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Цивільна особа має право самостійно прийняти рішення про застосування вогнепальної зброї лише у випадку індивідуальної самооборони та у випадку захисту здоров'я і життя інших військовослужбовців та/або цивільних осіб. У всіх інших випадках застосування вогнепальної зброї здійснюється на підставі рішення відповідного підрозділу Нацполіції та/або відповідного підрозділу тероборони.
Правило 4. У разі коли летальне застосування зброї є неминучим, цивільна особа, головнокомандувач відповідного підрозділу Нацполіції та/або тероборони повинен вжити заходів до збереження людського життя, мінімізації можливості поранення цивільних осіб та надання медичної допомоги та за можливості евакуації поранених осіб у найкоротший строк.
Правило 5. У разі нападу або загрози нападу на військовослужбовців та/або цивільних осіб, а також на військові та/або цивільні об'єкти, що охороняються (обороняються), за можливості вживаються попереджувальні заходи, спрямовані на відвернення нападу або загрози нападу (візуальні та звукові сигнали, попереджувальна стрільба, тощо). Цивільні особи для здійснення індивідуальної самооборони самостійно визначають можливість вжиття попереджувальних заходів. У разі раптового нападу зброя застосовуються без вжиття попереджувальних заходів.
Чи може видана зброя бути примусово вилученою?
Відповідно до абз. 3 п. 9 порядку отримання вогнепальної зброї і боєприпасів цивільними особами, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації та/або інших держав від 07.03.2022 № 175 видана вогнепальна зброя і невикористані боєприпаси підлягають примусовому вилученню у разі:
Відомості про повернення цивільною особою зброї та невикористаних боєприпасів до неї або їх вилучення підлягають внесенню до Інформаційного порталу Національної поліції України.
Якщо зброю втрачено або викрадено?
У разі втрати (крадіжки) вогнепальної зброї, невикористаних боєприпасів до неї, які підлягають поверненню, цивільні особи зобов'язані подати відповідну заяву. Така заява приймається органами Нацполіції, а інформація щодо розшуку зброї вноситься до Інформаційного порталу Національної поліції України. Водночас, цивільна особа може отримати зброю повторно, подавши відповідну заяву, що встановлено абз. 2 п. 9 порядку отримання вогнепальної зброї і боєприпасів цивільними особами, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації та/або інших держав від 07.03.2022 № 175.
Які юридичні наслідки застосування зброї?
Цивільні особи не несуть відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України для захисту держави та українського народу. Водночас, використання зброї з інших мотивів або в інших цілях під час воєнного стану тягне за собою настання кримінальної відповідальності для таких осіб.
З точки зору міжнародного права використання цивільною особою зброї і, відповідно, участь у військових діях, особливо якщо така цивільна особа діє у складі підрозділу Нацполіції або відповідного підрозділу тероборони, наділяє її правовим статусом комбатанта з усіма правовими наслідками: 1) правом застосовувати військову силу; 2) можливістю бути об'єктом застосування військової сили аж до фізичного знищення; 3) правом на поводження з ним як з військовополоненим у разі потрапляння в руки ворога.
Порядок дій після скасування або припинення воєнного стану?
Вогнепальна зброя та невикористані боєприпаси підлягають поверненню до органів Нацполіції протягом 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану.
У випадку неповернення зброї та боєприпасів особи нестимуть кримінальну відповідальність.
Що маємо в результаті?
Надання можливості цивільним особам застосовувати зброю проти окупантів та не нести відповідальність за це в подальшому є радикальним та вимушеним кроком. Він продиктований запитом українського народу добровільно, зі зброєю в руках захищати Україну від агресора. Запитом, який з кожним днем лише підігрівається негуманними та відверто злочинними діями окупантів: обстрілами українських міст, мирного населення, лікарень і навіть дитячих та пологових будинків, масовими вбивствами, мародерством, зґвалтуваннями і терором на окупованих територіях. В поточних умовах агресії північного сусіда вжиті законодавцем заходи стримування агресії є співмірними, справедливими і дійсно необхідними Україні у такий час.
Водночас, попри певну брутальність Закону, яка цілком відповідає умовам воєнного стану, її не сплутаєш із вседозволеністю. Законодавець обмежив доступ небезпечних і ненадійних осіб до такої зброї, а ті, хто все ж зброю отримали, перебувають під постійним контролем і наглядом. Є механізми, які передбачають можливість вилучення зброї, є порядок дій після скасування або припинення воєнного стану. Прийняття Закону та одночасне впровадження таких механізмів для забезпечення безпеки підтверджують, що законодавець діяв в інтересах українського народу та суверенітету України.
Джерело: сайт «Юрліга» (https://jurliga.ligazakon.net/news/209995_zakon-pro-uchast-tsivlnikh-osb-u-zakhist-ukrani-shcho-peredbacheno)