Судовий дайджест позиції ВСУ і судова реформа

ЮРЛІГА традиційно пропонує читачам ознайомитися з короткою підбіркою останніх подій судового світу

Конституційний Суд України

Розглядається справа щодо відповідності статтям 157, 158 Конституції України проекту про внесення в неї змін у частині правосуддя

12 січня 2016 року відбулося відкрите засідання Суду, на якому було представлено та обговорено президентський законопроект № 3524 про внесення змін до Конституції в частині правосуддя. На запитання суддів по суті проекту відповідав заступник Глави Адміністрації Президента Олексій Філатов. 18 січня пленарне засідання продовжилося у формі закритого слухання. Нагадаємо, Верховна Рада може розглядати законопроект про внесення змін до Конституції за наявності висновку КСУ про його відповідність статтям 157, 158 Основного Закону. Згідно цих норм Конституція не може бути змінена: 1) якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, 2) якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України, 2) в умовах воєнного або надзвичайного стану. Законопроект про внесення змін до Конституції, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий, може бути поданий до парламенту не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту. Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції. Згідно ст. 155 Конституції України законопроект про внесення змін повинен бути попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради за нього проголосувало не менше двох третин 465 депутатів.

Верховний Суд України

За невикористання землі договір оренди може бути розірвано

При розгляді справи № 6-2271цс15 Суд роз'яснив, що якщо орендар порушив істотні умови договору (довго не використовував сільгоспділянки), що призвело до порушення режиму використання земельних ділянок, засміченості і залісенню, договір оренди розривається.

При наявності між сторонами спору щодо розміру заборгованості по зарплаті розмір відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні підлягає зменшенню

При розгляді справи № 6-837цс15 було роз'яснено, що право суду зменшити розмір відшкодування, яку повинен сплатити роботодавець працівнику за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП, залежить від факторів: 1) наявність спору між працівником і роботодавцем з приводу розміру належних до виплати працівникові сум за трудовим договором на день звільнення; 2) суперечки між роботодавцем і працівником після того, як підлягають виплаті працівнику суми за трудовим договором у зв'язку з його звільненням повинні бути оплачені роботодавцем; 3) прийняття судом рішення про часткове задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 Кодексу.

Звільнити з-за втрати довіри можуть і при відсутності обвинувального вироку

Розглянувши справу № 6-1093цс15, Суд роз'яснив, що пункт 2 частини першої статті 41 КЗпП не передбачає наявність обвинувального вироку в якості обов'язкової умови для звільнення працівника на підставі втрати довіри. Звільнення на цій підставі може вважатись обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Зарахування коштів, що перевищують обов'язковий платіж за кредитом, на сплату пені правомірно, якщо передбачено договором

Розглянувши справу № 6-845цс15, Суд роз'яснив, що розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати відсотків, у тому числі черговість погашення заборгованості, що визначаються за домовленістю сторін в кредитному договорі, що відповідає принципу свободи договору. У справі, що переглядається, кредитним договором встановлена черговість погашення заборгованості за нього, тому банк повинен направляти сплачені позичальником кошти в розмірі, що перевищує встановлений щомісячний платіж, відповідно з умовами, визначеними в договорі, на сплату пені, а не тіла кредиту).

Повторний розгляд справи після скасування першого заочного рішення є продовженням позовного провадження в суді першої інстанції

При розгляді справи № 6-2478цс15 Суд роз'яснив, що повторне заочне рішення підлягає оскарженню в загальному порядку, встановленому ЦПК, що передбачено частиною третьою статті 232 ЦПК. Наявність права на апеляційне оскарження повторного заочного рішення означає можливість прийняття такого рішення відповідно до загальними законодавчими вимогами, які визначають умови заочного рішення і процедуру розгляду справи у заочному порядку. Повторний розгляд справи після скасування першого заочного рішення по суті і функціонально є продовженням позовного провадження в суді першої інстанції.

Страховик може стягнути у винного суму виплаченого відшкодування

Розглянувши справу № 6-2587цс15, Суд роз'яснив, що страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно вибирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, має право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.

Роз'яснено, куди оскаржувати дії держвиконавця

При розгляді справи № 6-2850цс15 Суд роз'яснив, що у разі оскарження сторонами виконавчого провадження рішень, дій або бездіяльності держвиконавця по виконанню рішення суду, постановленого за правилами ЦПК 2004 року, розгляд таких скарг здійснюється за правилами цивільного судочинства судом, який видав виконавчий документ. У разі оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця по виконанню рішення суду, прийнятого за правилами ЦПК 1963 року, а також у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності держвиконавця особами, які не є учасниками виконавчого провадження така скарга підлягає розгляду у відповідності зі ст. 181 КАС.

Роз'яснено, що слід встановити, припиняючи право на частку в спільному майні з компенсацією

При розгляді справи № 6-2925цс15 було роз'яснено, що задовольняючи вимоги одного із співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділення якої неможливо, суди повинні встановити: 1) чи дійсно неможливо виділення належить позивачу частки в натурі або не допускається такий виділ законом; 2) користуються спільним майном інші співвласники - відповідачі по справі; 3) сплачується чи іншими співвласниками, які володіють і користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння і користування згідно з частиною третьою статті 358 ЦК; 4) здатні інші співвласники виплатити позивачеві компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно і чи це не буде для них надмірним тягарем.

У позовах про витребування майна слід встановити його дійсного власника

Розглянувши справу № 6-327цс15, Суд роз'яснив, що у спорах про витребування майна слід встановити дійсного власника майна. Для цього необхідно дослідити всі докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, на основі рівності прав сторін щодо надання доказів і їх дослідження, при цьому суди не повинні віддавати перевагу одним доказам перед іншими. 

Європейський суд з прав людини

Роботодавець вправі контролювати листування співробітників

У рішенні від 12 січня 2016 року по справі «Барбулеску проти Румунії» Суд розтлумачив ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод в контексті права роботодавця на моніторинг кореспонденції працівника для перевірки дотримання дисципліни. Суд прийшов до висновку, що моніторинг приватної електронної переписки працівника роботодавцем, який мав підстави вважати, що ця переписка містить виключно робочі повідомлення, не є непропорційним втручанням у право на повагу приватного життя й кореспонденції. Рішення про відсутність порушення прийнято неединогласно - один з суддів склав особливу думку. У цій справі заявник вважав, що його не мали права звільняти за спілкування в робочому месенджері. При цьому роботодавець повідомляв його про заборону особистого листування в робочий час і можливості перегляду його листування з метою контролю виконання цього правила. Суд прийшов до висновку про законність звільнення заявника за порушення трудового розпорядку.

                                                                                                     Марина Ясинська

Джерело:сайт «Юрліга»