З боржників за житлово-комунальні послуги можуть стягнути 3% річних та інфляційні втрати

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 13 січня 2016 року озглянув  справу № 6-931цс15 про стягнення заборгованості за послуги з утримання гаража та прибудинкової території, а також 3 % річних та інфляційних втрат за період з 1 вересня 2007 року до 31 серпня 2010 року). До цього судом був виданий судовий наказ про стягнення заборгованості, який згодом цей же суд скасував.

При розгляді було зроблено правовий висновок щодо переривання перебігу позовної давності та відповідальності за порушення грошового зобов'язання (статті 264, 625 Цивільного кодексу).

Згідно з частинами першою, другою статті 264 ЦК перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судовий наказ відповідно до частини першої статті 95 ЦПК є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Враховуючи, що судовий захист права кредитора (виконавця послуг) на стягнення грошових коштів можна реалізувати в позовному провадженні і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подача кредитором (виконавцем послуг) заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом II ЦПК, перериває перебіг позовної давності.

Правовідносини, що склалися між сторонами на підставі договору про участь у витратах на утримання приміщень гаражів та прилеглої території, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певна цивільно-правова обов'язок по оплаті отриманих комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК) вимагати від боржника сплатити гроші за надані послуги.

Отже, враховуючи юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у частині другій статті 625 ЦК.

Застосування положень частини другої статті 625 ЦК до спірних правовідносин також кореспондується з закріпленими у пункті 3 частини першої статті 96 ЦПК нормами, згідно з яким судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості.

Джерело: сайт «Юрліга»