Судовий дайжест позиці ВСУ та конституційна реформа

Конституційний Суд України
Зміни до Конституції в частині правосуддя не суперечать Основному Закону

1 лютого Суд визнав конституційним доопрацьований проект судової реформи. Оприлюднено висновок щодо відповідності доопрацьованого (вже після отримання позитивного висновку КСУ) статтям 157 і 158 Конституції. Нагадаємо, 28 січня Верховна Рада прийняла постанову № 950-VIII про включення до порядку денного третьої сесії VIII скликання і направлення до Конституційного Суду для отримання висновку доопрацьованого законопроекту № 3524 про внесення змін до Конституції (щодо правосуддя). Доопрацьований законопроект аналогічний раніше поданої - за винятком положення, що стосується надання Верховній Раді права на висловлення недовіри Генеральному прокурору, що має наслідком його відставку з посади (зміни в пункт 25 частини першої статті 85, частині п'ятій нової статті 131-1 Конституції). Попередній варіант законопроекту, який вже був схвалений КСУ, вважається відкликаним. 20 січня КСУ виніс висновок про відповідність першого варіанту змін до статей 157, 158 Конституції України (при цьому 10 з 13 суддів представили свої особливі думки). Але 26 січня у ВР був поданий доопрацьований варіант (містить норму про право парламенту висловлювати недовіру Генпрокурору, що спричиняє його відставку).

Верховний Суд України

Належність земель до лісового фонду доводить наявність планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування

При розгляді справи № 6-377цс15 Суд роз'яснив, що, вирішуючи питання про віднесення землі до категорії земель лісового фонду, необхідно враховувати положення Лісового кодексу, а висновок про належність певної земельної ділянки до зазначеної категорії земель можливий при наявності планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування. Суди повинні встановити фактичні обставини справи на момент виникнення спірних правовідносин і на підставі наданих сторонами доказів дати оцінку юридичним фактам, що мають значення для справи, зокрема, встановити категорію землі, факт її зміни та підстави цієї зміни.

       Рішення суду про стягнення вкладу, прийняте після введення тимчасової адміністрації, не виконується

Розглянувши справу № 6-2001цс15, Суд роз'яснив, що якщо банк вже була введена тимчасова адміністрація, не можна стягнути кошти способом, не передбаченим Законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вимога достроково повернути кредит обумовлює початок позовної давності

При розгляді справи № 6-1707цс15 Суд роз'яснив, що, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом і пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу змінив термін виконання основного зобов'язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку щодо повернення кредиту і платежів по ньому почалося з наступного дня, зазначеного кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту як кінцевий строк виконання його умов.

За тривале невикористання сільгоспземлі за призначенням договір оренди може бути розірвано

При розгляді справи № 6-1998цс15 Суд прийшов до висновку, що тривале невикористання сільгоспділянок орендарем, нарушаещее істотні умови договору, що призвело до порушення режиму використання земельних ділянок, засміченості і залісенню, тягне за собою розірвання договору.

У страхових правотношениях неповідомлення боржника про зміну кредитора не скасовує обов'язок погашення боргу

Розглянувши справу № 6-2765цс15, Суд роз'яснив, що неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі. У цій справі суди безпідставно відмовили у позові про стягнення страхового відшкодування, на тій підставі, що позивач після отримання за договором права вимоги не звертався до страховика з відповідною заявою.

За затримку виплати присуджених судом сум не можна стягнути інфляційні втрати та 3 % річних

Розглянувши справу № 6-2759цс15, Суд роз'яснив, що до правовідносин, які виникають з приводу виконання судових рішень, не застосовується стаття 625 Цивільного кодексу.

Не можна стягнути валютний борг з урахуванням інфляції

При розгляді справи № 6-771цс15 було роз'яснено, що норма про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції поширюється тільки на прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.

Для визнання недійсною іпотеки майна дитини необхідно довести порушення в результаті укладення договору його майнових прав

Розглянувши справу № 6-2940цс15, Суд роз'яснив, що підставою для визнання недійсним договору щодо майна, право на яке має дитина, за позовом його батьків є не сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення такого договору, а порушення внаслідок його укладення майнових прав дитини.

Роз'яснено, як визначити малозначність діяння

Розглянувши справу № 5-221кс15, Суд висловився про те, що специфіка встановлення малозначності діяння в контексті положень частини другої статті 11 Кримінального кодексу полягає в обов'язковій сукупності трьох умов: 1) формальна наявність в діянні ознак складу злочину, передбаченого КК; 2) діяння не становить суспільної небезпеки, яка є типовою для певного злочину, воно не завдає взагалі шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі, або заподіює їм явно незначний (мізерний) шкоди; 3) діяння не повинно бути суб'єктивно спрямоване на заподіяння істотної шкоди - якщо існує невідповідність між фактично вчиненим малозначним діянням і умислом, спрямованим на заподіяння істотної шкоди повинна наступати кримінальна відповідальність за замах на той злочин, який особа бажала вчинити.

Роз'яснено, що потрібно встановити для з'ясування наявності складу злочину в діях водіїв - учасників ДТП

При розгляді справи № 5-218кс15 Суд роз'яснив, що у випадку дорожньо-транспортної пригоди за участю кількох водіїв для вирішення питання про наявність або відсутність в їх діях складу кримінального злочину, передбаченого відповідними частинами статті 286 Кримінального кодексу, необхідно: встановити причинний зв'язок між дією (порушення правил безпеки дорожнього руху) кожного з них і наслідками; дослідити характер і черговість порушень, які вчинив кожен з водіїв; з'ясувати, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію). Тобто, з'ясувати ступінь участі кожного з них у заподіянні злочинного результату. При цьому виключається кримінальна відповідальність водія, який порушив правила дорожнього руху вимушено з-за створення аварійної ситуації іншим водієм.

Новий кримінальний процесуальний закон не має зворотної сили

При розгляді справи № 5-205кс15 (15) Суд висловився про порядок і строки застосування положень пункту 2 статті 445 КПК в редакції Закону № 192-VIІІ «Про забезпечення права на справедливий суд». Роз'яснено, що на відміну від кримінального матеріального закону, новий кримінальний процесуальний закон не має зворотної сили навіть у тих випадках, коли його правила більш сприятливі для учасників кримінального провадження. Повернення процесу (процесуальних дій) неможливий. Це положення випливає із частини першої статті 5 КПК, згідно з якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Отже, за загальним правилом пункт 2 статті 445 КПК в редакції Закону № 192-VIІІ підлягає застосуванню з дати вступу в силу цього Закону. Тобто, предметом перегляду Верховного Суду України на підставі неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж норми права, передбаченої КПК, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень, можуть бути тільки рішення суду касаційної інстанції, винесені 28 березня 2015 року і пізніше.

Зроблено висновок про звільнення засудженого від сплати штрафу

Розглянувши справу № 5-324кс15, Суд роз'яснив, що до вступу в законну силу обвинувального вироку суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання, питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду вирішувати неправомірно. Правило відмови у звільненні засудженого від відбування покарання у вигляді штрафу у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку не може бути пов'язане із самим фактом несплати засудженим протягом місячного строку суми штрафу.

Джерело: сайт «Юрліга»