ВСУ зробив висновок про виділення частки в загальній квартирі

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у гражданскми справах 17 лютого 2016 року розглянув справу № 6-1500цс15 за позовом сестри до двох сестер про визначення порядку користування трикімнатною квартирою, усунення перешкод у користуванні квартирою та зустрічним позовом двох сестер про визнання права власності. Конфлікт виник після смерті їх матері.

Згідно зі статтею 358 ЦК україни право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Ця стаття свідчить про те, що первісне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидно, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. У той же час, при виникненні конфліктної ситуації, що унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.

При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на загальне майно, яке є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним із співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття реальної частки використовується при розділі спільного майна в натурі у разі припинення його загального правового режиму, а також може застосовуватися згідно з частиною третьою статті 358 ЦК при встановлення співвласниками порядку користування спільним майном у натурі відповідно до розмірів належних їм часток.

Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого його режиму і порядок встановлення користування спільним майном.

Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору у натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних частин ідеальним у зв'язку з неможливістю забезпечити їх точне відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не зачіпає їх прав як власників.

Джерело: сайт «Юрліга»