Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 24 лютого 2016 року розглянув справу № 6-50цс16 про стягнення боргу за договором позики (укладеного фізособами).
При розгляді була сформована наступна правова позиція.
Поняття договору позики визначено статтею 1046 Цивільного кодексу, згідно з якою за цим договором одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і якості.
За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.
Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дії по передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК).
Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК, згідно з якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір вважається укладеним з моменту передачі відповідного майна або вчинення певної дії.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але і передачі грошової суми позичальнику.
Джерело: сайт «Юрліга»
_03_03.png)
