Судовий дайджест

Верховний Суд України

На рішення органу адвокатського самоврядування з питань організації та діяльності адвокатури юрисдикція адміністративних судів не поширюється

У постанові від 17 лютого 2016 року по справі № 6-2873цс15 Суд прийшов до висновку, що на рішення органу адвокатського самоврядування з питань організації та діяльності адвокатури, зокрема про розмежування юрисдикції кваліфікаційно-дисциплінарних комісій, в силу положень пункту 4 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється.

Спір про позбавлення адвокатського свідоцтва не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства

В оприлюдненому дещо пізніше постанові від 27 січня 2016 року по справі № 6-2750цс15 Суд прийшов до іншого висновку. Спір за позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України про визнання протиправним рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю є публічно-правовим, оскільки стосується позбавлення особи права на заняття адвокатською діяльністю. Суд залишив у силі ухвалу ВССУ про відмову у відкритті касаційного провадження за скаргою на відмову районного суду (підтверджений в апеляції) відкрити провадження на підставі того, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Валютний кредит можуть стягнути в валюті, якщо у банку є ліцензія

Розглянувши справу № 6-1680цс15, Суд роз'яснив, що якщо в кредитному договорі виконання зобов'язання визначено у вигляді грошового еквівалента в іноземній валюті при наявності хоча б одного боку зобов'язання: чи в банку-одержувача або ініціатора платежу індивідуальної чи генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. При цьому необхідно встановити наявність індивідуальної чи генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України у кредитора.

Суд не може застосувати позовну давність за своєю ініціативою

При розгляді справи № 6-1844цс15 Суд підтвердив правову позицію, згідно з якою без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність не може застосовуватися ані за яких обставин.

Правочини, вчинені керівниками філій банку після призначення уповноваженої Фонду гарантування вкладів, нікчемні

Розглянувши справу № 6-1601цс15 за позовом «Реал Банк» до вкладнику про застосування наслідків нікчемності правочину, Суд застосував двосторонню реституцію - стягнув з банку на користь вкладника суму вкладу, оформленого директором філії після віднесення банку до неплатоспроможних та призначення уповноваженої Фонду. Суд роз'яснив, що керівники структурних підрозділів (філій) є також керівниками банку, а тому згідно з частиною третьою статті 36 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини, здійснені ними після призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є нікчемними.

Суд може трохи відійти від відповідності реальних частин ідеальним, якщо зберігається режим спільної власності

Розглянувши справу № 6-1500цс15, Суд роз'яснив, що при здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на загальне майно, яке є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Кожному належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним із співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття реальної частки використовується при розділі спільного майна в натурі у разі припинення його загального правового режиму, а також може застосовуватися згідно з частиною третьою статті 358 ЦК при встановлення співвласниками порядку користування спільним майном у натурі відповідно до розмірів належних їм часток. Необхідно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого його режиму і порядок встановлення користування спільним майном. Якщо спір не стосується розділу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору у натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних частин ідеальним у зв'язку з неможливістю забезпечити їх точне відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не зачіпає їх прав як власників.

Не учасник спору може оскаржити рішення суду, яке порушує його право

При розгляді справи № 6-76цс16 було підтверджено правову позицію, згідно з якою право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участь у справі, але прийняте судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідки. У справі, що переглядається  позбавлення відповідача права власності на майно унеможливлює виконання судового рішення про стягнення з нього на користь заявника суми боргу, у результаті чого останній має підстави вважати своє право на отримання боргу порушеним, а тому висновок суду апеляційної інстанції, з яким погодився і суд касаційної інстанції, про відсутність у заявника права на оскарження рішення суду першої інстанції на тій підставі, що суд не вирішував питання про його права та обов'язки, передчасний, суперечить змістом статті 292 ЦПК і перешкоджає подальшому провадженню у справі про існуючого спору.

Письмовий договір позики доводить факт передачі грошової суми позичальнику

Розглянувши справу № 6-50цс16, Суд роз'яснив, що договір позики вважається укладеним в момент здійснення дії по передачі предмета договору на основі попередньої домовленості. Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК, згідно з якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір вважається укладеним з моменту передачі відповідного майна або вчинення певної дії. Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але і передачі грошової суми позичальнику.

Джерело: сайт "Юрліга"