ВСУ зробив висновок про недійсність угоди

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 2 березня 2016 року розглянув справу № 6-308цс16 про визнання частково недійсними попереднього договору та договору купівлі-продажу, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності та скасування рішення про державну реєстрацію. Позивач оскаржував угоду, так як на час продажу частина приміщень належала йому на підставі договору дарування.

При розгляді була сформована наступна правова позиція.

Статтею 215 Цивільного кодексу проводиться розмежування видів недійсності правочинів на недійсні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (статті 219, 220, 224 ЦК тощо), та оспорювані, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (статті 222, 223, 225 ЦК тощо).

Згідно з частиною другою статті 215 ЦК, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Однак, у разі невизнання іншою стороною такої недійсності угоди в силу закону при наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред'явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

У такому випадку суд своїм рішенням не визнає угоду недійсною, а лише підтверджує її недійсність у силу закону у зв'язку з його оскарженням і не визнанням іншими особами.

На підставі частини третьої статті 12 Закону України «Про іпотеку» правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

У справі, що переглядається, на момент укладення договору дарування нежитлове приміщення перебувало під забороною відчуження на підставі договору іпотеки. Іпотекодержатель згоди на відчуження переданого в іпотеку майна не давав. ВСУ погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що права власності на спірну нерухомість за договором дарування позивач не отримав в силу нікчемності договору, встановленою статтею 12 Закону «Про іпотеку».

Джерело: сайт «Юрліга»