ВСУ роз'яснив, як визначити дату виявлення збитків, заподіяної підприємству працівником

Термін подачі позову про відшкодування шкоди, заподіяної працівником, відраховується від дати встановлення шкоди (акт ревізії), а не дня відкриття кримінального провадження

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 2 березня 2016 року розглянув справу № 6-1263цс15 про відшкодування шкоди, заподіяної ДП НСК «Олімпійський» в результаті неправомірних дій у період виконання відповідачем трудових обов'язків на посаді генерального директора.

При розгляді була сформована наступна правова позиція.

Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди (частина третя статті 233 КЗпП).

Отже, строк звернення до суду у справах щодо трудових правовідносин врегульовано положеннями Кзпп. Спірні правовідносини пересматриваемом справі регулюються положеннями КЗпП, статтею 233 якої встановлено строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Як роз'яснено в пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику по справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений статтею 233 КЗпП річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Цей строк застосовується і при зверненні із заявою прокурора. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Днем виявлення шкоди, встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, слід вважати день підписання відповідного акта або висновку.

Таким чином, прийняття постанови про відкриття кримінальної справи не усуває юридичного значення доведених до відома юридичної особи або органу державного управління актів, висновків та інших документів, здатних підтвердити початок перебігу встановленого частиною третьою статті 233 КЗпП строку звернення до суду.

Враховуючи викладене слід зробити висновок, що за змістом частини третьої статті 233 КЗпП дня прийняття постанови про відкриття кримінальної справи стосовно особи, яка є відповідачем у цивільній справі про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на працівника трудових обов'язків не слід вважати днем виявлення шкоди, заподіяної цим працівником, при наявності акта або висновку, складених в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації.

Джерело: сайт «Юрліга»