Судовий дайджест

Верховний Суд України

Розглядаючи справу про скасування третейського рішення, суд повинен з'ясувати, чи є боржник банку споживачем послуг, права якого захищаються Законом «Про захист прав споживачів» і підвідомча таке діло третейському суду

При розгляді справи № 6-2693цс15 Суд роз'яснив, що при розгляді справ про скасування рішення третейського суду про стягнення кредиту суди повинні з'ясувати, чи є боржники банку споживачами його послуг, права яких захищаються Законом «Про захист прав споживачів». Згідно з пунктом 14 частини першої статті 6 Закону «Про третейські суди» (частина перша статті 6 Закону було доповнено пунктом 14 згідно із Законом від 3 лютого 2011 року № 2983-VI щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Суд не визнає власність на квартиру, придбану за договором продажу майнових прав

При розгляді справи № 6-290цс16 Суд в черговий раз роз'яснив, що за договором купівлі-продажу майнових прав покупець отримує лише право на придбання права власності, а не саме право власності на нерухоме майно. Отже, підстав для визнання за ним права на майнові права на об'єкт інвестування на підставі статей 331, 392 ЦК немає. Про те, що купівля майнових прав дає лише право на придбання права власності, Суд висловився і при перегляді справи № 6-289цс16.

Підприємства з зони АТО не відповідають за затримку розрахунку при звільненні

Розглянувши справу № 6-365цс16 за позовом до донецького підприємства про стягнення заборгованості по зарплаті та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, Суд підтвердив правову позицію, згідно з якою якщо ТПП засвідчила настання обставин непереборної сили, підприємство звільняється від обов'язків по трудовому законодавству.

Договір дарування може бути визнаний недійсним після смерті дарувальника, якщо будуть встановлені певні обставини

При розгляді справи № 6-93цс16 Суд роз'яснив, що особа на підтвердження вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних та допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилки - неправильне сприйняття фактичних обставин правочину, що вплинуло на волевиявлення, дійсно було і має істотне значення. Наявність або відсутність помилки - неправильне сприйняття дарувальником фактичних обставин правочину, що вплинуло на волевиявлення при укладенні договору дарування замість договору довічного утримання, суд визначає не тільки за фактом прочитання сторонами тексту оспорюваного договору дарування та роз'яснення нотаріусом суті договору, а й за такими обставинами, як вік, стан здоров'я та необхідність у зв'язку з цим у догляді і сторонньої допомоги; наявність спірного житла як єдиного; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором дарування дарувальником обдаровуваному і подальше проживання в спірній квартирі після укладення договору дарування. Тільки у разі встановлення цих обставин норми частини першої статті 229 і статей 203 та 717 ЦК в сукупності вважаються правильно застосованими.

Справа Бочан повернуто в першу інстанцію

Розглянувши справу № 6-1430цс15, що стосується спору пенсіонерки Марії Бочан з Україною, двічі розглянутого ЄСПЛ, Суд повернув його на розгляд першої інстанції. Спір щодо земельної ділянки, на якій розташований будинок, частина якого належала М. Бочан, а частина - була добудована в процесі сторонньою людиною, купили половину фундаменту у кооперативу, розглядається судами з 1997 року. За цей час ЄСПЛ виніс два рішення: в рішенні 2007 року було встановлено порушення права на справедливий розгляд справи незалежним судом, виходячи із зміни територіальної підсудності ВСУ і відсутності достатнього обґрунтування у рішеннях національних судів (присуджено 2 тис. євро компенсації); у вирішенні 2015 року (винесеному Великою палатою) ЄСПЛ констатував, що ВСУ, відмовивши у перегляді справи після ЄСПЛ, грубо спотворив його висновки, чим порушив право на справедливий суд (компенсація склала 10 тис. євро). Таким чином, Верховний Суд України визнав, що був неправий у своєму визначенні 2008 року, так як оскаржуване виробництво не відповідало пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод щодо справедливого суду» і що мало місце порушення цього положення.

Джерело: сайт «Юрліга»