За неповернення депозиту моральна шкода не відшкодовується

ВСУ визнав неправильним висновок попередніх судів про те, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної позивачеві працівником банку при виконанні ним трудових обов'язків, покладається на банк на підставі частини першої статті 1172 ЦК

Опубліковано постанову Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року по справі № 6-1790цс15 за позовом вкладника до банку (співробітником якого був викрадений депозит) про відшкодування моральної шкоди. Сума вкладу та плата за користування депозитом були стягнені з банку рішенням суду 2014 року. Пропажа вкладу виявилася в 2009 році.

ВСУ дійшов висновку, що позивач не має права на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з неповерненням банком грошових коштів, переданих на депозит.

Так, правовідносини щодо укладення договору банківського вкладу регулюються параграфом 3 глави 71 ЦК.

Відповідно до статті 1058 ЦК за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується повернути суму вкладу і виплатити проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Отже, банківський вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (стаття 2 Закону «Про банки і банківську діяльність»).

Враховуючи викладене, кошти, передані вкладником у готівковій формі, приймаються і обліковуються на іменному вкладному (депозитному) рахунку, при цьому банк набуває право власності на грошові кошти. У свою чергу банк використовує ці кошти на свій розсуд, здійснюючи активні і пасивні операції, а у вкладника є пряме право вимоги до банку про повернення вкладу.

Таким чином, будь-які неправомірні дії щодо грошових коштів, що знаходяться в банку на депозитних рахунках фізичних осіб є неправомірними діями стосовно коштів банку і тягнуть відповідальність за неправомірні дії щодо майна юридичної особи.

У цій справі позивач посилався також на те, що йому завдано моральну шкоду у зв'язку з неповерненням банком його депозитного вкладу. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову апеляційний суд, з висновком якого погодився суд касаційної інстанції, виходив із того, що нормами чинного законодавства не договором не передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з неповерненням банківського вкладу. Погоджуючись з висновками суду апеляційної і касаційної інстанції Судова палата у цивільних справах ВСУ виходила з того, що спірні правовідносини виникли з договору банківського вкладу. Згідно з частиною четвертою статті 611 ЦК моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язань у договірних правовідносинах у випадку встановлення такої відповідальності законом або договором. Поняття моральної (немайнової) шкоди та порядок її відшкодування визначається статтею 23 ЦК. Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов'язань у випадках, передбачених договором або законом.

Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених Цивільним кодексом та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 4 Закону «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Тобто, ні чинним законодавством, ні договором, укладеним між сторонами не передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з неповерненням банком грошових коштів переданих на депозит, а тому висновки судів апеляційної та касаційної інстанцій про відмову в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди на цих підставах є правильними.

Джерело: сайт «Юрліга»