ВСУ роз'яснив, які угоди порушують публічний порядок

Оприлюднено постанову по спору щодо шахрайському приватизованої квартири, згодом проданої добросовісному набувачеві

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 13 квітня 2016 року розглянув справу № 6-1528цс15 за позовом прокурора в інтересах держави в особі Львівської міськради до продавця (визнаному винним у шахрайському заволодінні квартирою) і покупця про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, скасування реєстрації права власності.

При розгляді була сформульована наступна правова позиція.

У відповідності зі статтею 228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, що порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема:

- спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності;

- спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції);

- щодо відчуження викраденого майна;

- що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не вважаються такими, що порушують публічний порядок.

У справі, що переглядається, суди, задовольняючи позов, порахували, що правочини є нікчемними в силу положень статті 228 ЦК, враховуючи те, що відповідач (продавець) шляхом вчинення шахрайських дій, у тому числі і по приватизації, заволодів (разом з третьою особою) спірною квартирою, що встановлено вироком суду, тобто такими діями вони порушили публічний порядок. Тому угода з подальшого відчуження квартири (договір купівлі-продажу), є нікчемним. Відповідно до частини першої статті 236 ЦК ці угоди є недійсними.

Але суди залишили без уваги, що розпорядження районної адміністрації про передачу квартири у власність, державна реєстрація права власності на квартиру та свідоцтво про право власності на неї є правочинами, вчиненими з порушенням Закону «Про приватизацію державного житлового фонду», враховуючи встановлені вироком суду обставини щодо шахрайських дій відповідних осіб щодо приватизації спірної квартири.

Договір купівлі-продажу цієї квартири, на підставі якої була здійснена державна реєстрація права власності, скасована судом, є самостійним цивільно-правовим договором, зміст якого полягає у передачі продавцем майна покупцю з сплатою останнім певної грошової суми. Предметом цього договору є квартира, яка перебувала у власності продавця на момент укладення договору. Суд встановив, що цей договір укладений за наявності умислу щодо настання протиправних наслідків тільки з боку однієї з сторін - продавця; покупець за договором є добросовісним набувачем.

Таким чином, спірні угоди не посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, не спрямовані на порушення публічного порядку, а отже не є такими, що порушують публічний порядок.

Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Джерело:сайт «Юрліга»