Судовий дайджест

Верховний Суд України

Договір щодо майна дитини може бути визнаний недійсним, якщо порушує його права

Розглянувши справу № 6-806цс16, Суд прийшов до висновку, що підставою для визнання недійсним договору щодо майна, право на яке має дитина, за позовом його батьків є не сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення такого договору, а порушення внаслідок його укладення майнових прав дитини.

Роз'яснено, які угоди порушують публічний порядок

При розгляді справи № 6-1528цс15 по спору щодо шахрайському приватизованої квартири, згодом проданої добросовісного набувача, Суд роз'яснив, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, що порушує публічний порядок, є нікчемним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); щодо відчуження викраденого майна; порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не вважаються такими, що порушують публічний порядок.

Підприємство може не компенсувати затримку виплати належних працівникові сум при форс-мажорі

Розглянувши справу № 6-383цс15, Суд роз'яснив, що відповідно до положень статті 117 КЗпП обов'язковою умовою для покладення на підприємство відповідальність за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства. Відповідно до статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені ним регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) і видають сертифікат про таких обставин протягом 7 днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставини непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини, які об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків, законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройного конфлікту або серйозна загроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дія суспільного ворога, хвилювання, акти тероризму, диверсії, піратства, заворушення тощо. Таким чином, підтверджені сертифікатом ТПП обставини непереборної сили (в справі, що переглядається - проведення АТО) звільняють підприємство від обов'язку по виплаті середнього заробітку за період прострочення розрахунку зі звільненим працівником.

Іноземна валюта не підлягає індексації

Розглянувши справу № 6-474цс16, Суд роз'яснив, що індексації в результаті знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає. Норми частини другої статті 625 ЦК щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях. При прийнятті судом рішення потрібно перерахувати суму боргу з іноземної валюти в національну, врахувати офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений НБУ на день ухвалення судового рішення. Також при розгляді цієї справи Суд висловився про те, що позовна давність при стягненні пені застосовується лише за заявою сторони.

Роз'яснено, які положення договору фінансового лізингу є несправедливими

При розгляді справи № 6-3020цс15 Суд роз'яснив, що умови договору кваліфікуються як несправедливі за наявності одночасно таких ознак: 1) порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК); 2) призводять до істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків сторін; 3) завдають шкоди споживачеві (згідно зі статтею 18 Закону «Про захист прав споживачів»). Таким чином, несправедливими є положення договору фінансового лізингу, які містять умови про зміни у витратах, у тому числі щодо плати за дострокове його погашення.

Джерело: сайт «Юрліга»