Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 27 квітня 2016 року розглянув справу № 6-2976цс15 про визнання недійсним договору іпотеки житла дитини.
При розгляді була сформульована наступна правова позиція.
Згідно з статтями 177 СК та 17 Закону «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
При укладенні договорів іпотеки стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають малолітні діти, обов'язково потрібен дозвіл органів опіки і піклування.
Відповідно до статті 29 ЦК місце проживання дитини визначається місцем проживання батьків.
Місцем проживання неповнолітнього, малолітньої особи є фактичне місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона фактично проживає. Проте місце проживання дитини за фактичним місцем проживання батьків не вважається безумовним, якщо суд встановить інше постійне місце проживання дитини.
Якщо власник майна є одночасно законним представником неповнолітньої або малолітньої особи і укладає угоди, які впливають на права дитини, він повинен діяти добросовісно і в інтересах дитини, а інша сторона договору вправі очікувати від нього таких дій.
Неправдиве повідомлення батьками, які одночасно є законними представниками неповнолітнього, малолітнього, про відсутність прав дитини на майно, яке передається в іпотеку, не може бути підставою для визнання іпотеки недійсним за позовом батьків, які зловживали своїм правом законних представників дитини, а може викликати інші наслідки, передбачені законодавством, які застосовуються органами опіки і піклування.
Норми статті 177 СК, статей 16, 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства» та статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», які передбачають необхідність отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення батьками договору щодо майна, на яке має право дитина, спрямовані на захист майнових прав дітей, тому підставою для визнання недійсним договору щодо майна, на що має право дитина за позовом його батьків не може бути сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення такого договору, а лише порушення внаслідок його укладення майнових прав дитини.
До такого висновку ВСУ дійшов при розгляді справи № 6-2940цс15, № 6-3005цс15, № 6-384цс15. До цього, розглянувши справу № 6-405цс15, він висловився про безумовність недійсності правочину щодо житла, право на яке має дитина без згоди органу опіки.
Джерело: сайт «Юрліга»