Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Верховний Суд України
Відсотки за кредит нараховуються і після видачі судового наказу
Розглянувши справу № 6-157цс16, Суд роз'яснив, що з видачею судового наказу про задоволення вимог кредитора в період терміну дії кредитного договору не припиняються правовідносини сторін, засновані на кредитному договорі, в такому випадку передбачено нарахування відсотків за користування кредитом з моменту прийняття судового рішення (видачі судового наказу) до його фактичного виконання.
Пеня стягується за рік
Розглянувши справу № 6-1138цс15, Суд роз'яснив, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, в межах строку позовної давності за основною вимогою. Разом з тим спеціальна позовна давність застосовується за умови подання стороною у спорі відповідної заяви, зробленої до винесення судом рішення.
Вирішуючи стягнення предмету іпотеки, суд зобов'язаний вказати його початкову ціну
При розгляді справи № 6-1239цс16 Суд роз'яснив, що частиною першою статті 39 Закону передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. У розумінні норми статті 39 Закону України «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостої статті 38 Закону.
Перепланування, яке закриває сусідам вхід, - незаконне, тому його зобов'яжуть усунути
Розглянувши справу № 6-530цс16, Суд роз'яснив, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У справі, що переглядається, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що перепланування вхідного тамбура будинку була проведена без дотримання встановленого законом порядку і не відповідає нормам законодавства в сфері містобудування, в результаті чого порушені права та інтереси позивачки, оскільки перекритий вхід на сходи, що ведуть до належного їй на праві власності нежитловому приміщенню.
Договір фінансового лізингу недійсний, якщо містить несправедливі умови
При розгляді справи № 6-330цс16 Суд роз'яснив, що умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо договір містить умови, визначені Законом «Про захист прав споживачів» несправедливими, він визнається судом недійсним.
За кожен день прострочення повернення вкладу з банку можна стягнути 3 % пені
Розглянувши справу № 2558цс15, Суд прийшов до висновку, що на відносини за договором банківського вкладу поширюються норми Закону «Про захист прав споживачів». Вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем і несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме сплату пені в розмірі 3% від вартості послуги за кожний день прострочення. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, має на меті крім відшкодування збитків після скоєного порушення по виконанню зобов'язання, додаткову стимулюючу функцію для належного виконання зобов'язання. Крім того, до моменту скоєння порушення пеня грає забезпечувальний функцію, і навпаки, з моменту порушення - являє собою міру відповідальності.
Належну пільгову стипендію можна стягнути через суд
При розгляді справ № 6-1044цс16 і № 6-929цс16 Суд висловив раніше вже сформовану позицію про те, що особа, яка має право на певний розмір стипендії (у цих випадках - у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб) може стягнути належну йому законом через суд. Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному сенсі) гарантується Конституцією і законами України, в тому числі статтями 15, 16 ЦК та статтями 1, 3, 15 ЦПК, і може бути реалізовано, зокрема, якщо особа вважає, що її право не визнається. У разі доведення В установленому законодавством порядку обставин, якими обґрунтовувалися вимоги, у тому числі про усунення перешкод у здійсненні невизнаного права шляхом зобов'язання вчинити певні дії, особа має суб'єктивне матеріальне право на їх задоволення.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Роз'яснено питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю у кримінальному провадженні
Апеляційним судам направлені роз'яснення щодо обов'язків слідчого судді. Обговорені питання територіальної підсудності клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі тих, підсудність яких прямо не визначена. Роз'яснено, що КПК не передбачає заявлення відводів судді, який розглядає відвід слідчому судді; не допускається порушення строків розгляду клопотання про застосування заходів забезпечення; слідчі судді, при наявності клопотання слідчого/прокурора, розглядають клопотання про застосування заходів забезпечення у закритому судовому засіданні, на якому може бути присутнім тільки визначений процесуальним законодавством коло осіб.
Оскарження виконавчого збору виведено з адміністративної юрисдикції
Постановою від 3 червня 2016 року № 4 внесено зміни до постанови 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби при виконанні судових рішень по цивільних справах». Зокрема, роз'яснено, що справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання судового рішення по цивільній справі, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Оприлюднено постанову Пленуму про зняття арешту з майна
Постанова № 5 «Про судової практиці у справах про зняття арешту з майна» було прийнято 3 червня 2016 року. Роз'яснено, що в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється в позовному провадженні, а також способом оскарження рішення, дії/бездіяльності держвиконавця або іншої посадової особи ДВС. Роз'яснено питання призупинення продажу майна, попереднього судового засідання, визнання права власності на арештоване майно і зняття арешту з майна, позовної давності, дотримання вимог щодо опису та арешту, належність описаного та арештованого майна та ін.
Джерело: сайт «Юрліга»