Придбання майна в шлюбі не доводить, що воно спільне

Сам по собі факт придбання майна в період шлюбу не можна вважати безумовним підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 12 жовтня 2016 року розглянув справу № 6-846цс16 за позовом про розподіл майна подружжя та визнання права власності та зустрічним позовом про визнання права особистої приватної власності на майно.

При розгляді Суд повторив раніше сформульовану правову позицію, згідно з якою факт придбання майна в період шлюбу не можна вважати безумовним підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільною участю подружжя засобами або працею в придбанні майна. Застосовуючи норму статті 60 СК та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен встановити не тільки факт придбання майна під час шлюбу, але і той факт, що джерелом його отримання були загальні спільні кошти або спільна робота подружжя.

         У разі придбання майна хоча і в період шлюбу, але на особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, на особисті кошти якого воно придбане.

         Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не можна вважати безумовним підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Джерело: сайт «Юрліга»