Судовий дайджест

Верховний Суд України

Розглянувши справу № 6-691цс16, Суд роз'яснив, що пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування та пені, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК змінив термін виконання основного зобов'язання та зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом 6 місяців з дати порушення позичальником встановленого банком терміну для дострокового повернення кредиту. Таким чином, якщо кредитор змінює на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК строк виконання основного зобов'язання, то передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК 6-місячний термін обчислюється від цієї дати.

Розглянувши справу № 6-223цс16, Суд назвав терміни, в які з поручителя можна вимагати солідарний з позичальником борг. При застосуванні частини четвертої статті 559 ЦК слід враховувати, що термін поруки ставиться до преклюзивних термінів. Тому вимогу до поручителя про виконання солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку: 1) протягом терміну дії договору поруки; 2) протягом 6 місяців: а) з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами); б) з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК; в) з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі, якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

При розгляді справи № 6-1724цс16 Суд прийшов до висновку, що в разі, якщо недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, зокрема, особі не надіслана протягом строку на касаційне оскарження копія повного тексту ухвали суду апеляційної інстанції, ця обставина може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення.

Розглянувши справу № 6-2099цс16, Суд роз'яснив, що у разі переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. При цьому, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Розглянувши справу № 6-2225цс16, Суд роз'яснив, що у разі переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстровано одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше придбав ознаки об'єкта права власності.

Розглянувши справу № 6-2588цс15, Суд роз'яснив, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє права орендодавця отримати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено. Отже, у разі неукладення договору оренди, суперфіцію або інших угод як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені статтею 157 ЗК та Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 19 квітня 1993 року № 284.

При розгляді чергового справи (№ 6-1582цс16) по закладеному харківському будинку, квартири в якому були продані в період дії скасування іпотеки, згодом відновленої, Суд повторив правову позицію, згідно з якою іпотека дійсна якщо житло продано в період її скасування. При цьому роз'яснено, що необхідно правильно визначити ціну іпотеки. Звернувши стягнення на квартиру як на частину об'єкта нерухомого майна (частина предмета іпотеки), нижчий суд не обґрунтував такого рішення та не встановив, яким чином співвідноситься предмет іпотеки (будинок) з його частиною (квартирою) та вартість предмета іпотеки з вартістю придбаної відповідачем квартири.

Розглянувши справу № 6-1981цс16, Суд прийшов до висновку, що проведення прилюдних торгів по реалізації майна за ціною, визначеною недійсним звіту про оцінку майна, є підставою для визнання торгів недійсними при порушенні прав і законних інтересів особи, їх оскаржує.

Розглянувши справу № 6-473цс16, Суд роз'яснив, що під розміром збитків слід розуміти суму, на яку нараховано неустойки, а не будь-яку іншу суму збитків. Тобто, суд не може зменшити пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами до розміру суми основного боргу за кредитом, якщо предметом спору є заборгованість боржника по сплаті відсотків за користування кредитними коштами.

Розглянувши справу № 6-2405цс15, Суд роз'яснив, що якщо вимоги про розмір належних при звільненні сум суд задовольнив частково, є підстави для застосування принципу пропорційності та зменшення розміру відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні.

Розглянувши справу № 6-846цс16, Суд повторив правову позицію, згідно з якою сам по собі факт придбання майна в період шлюбу не можна вважати безумовним підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя

Пленум Вищого адміністративного суду України

Постановою 29 вересня 2016 року № 11 затверджено аналіз судової практики оскарження рішень атестаційних комісій органів (закладів, установ) Національної поліції України про звільнення працівників поліції внаслідок непроходження ними атестації.

Постановою від 19 жовтня 2016 року № 14 затверджено узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1 - 4 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді і вирішенні адміністративних справ.

Постановою від 29 вересня 2016 року № 15 затверджено правовий висновок, відповідно до якого голова суду не уповноважений здійснювати контроль за суддями при виконанні ними обов'язків за відправку електронних копій судових рішень до ЄДРСР. Такий контроль має здійснювати збори суддів відповідного суду. При цьому збори суддів за результатами контрольних заходів мають право: зобов'язати суддю усунути порушення закону, допущене їм при передачі судових рішень до ЄДРСР; ініціювати питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності; ініціювати питання про притягнення судді до адміністративної відповідальності.