Судовий дайджест - позиції ВСУ

Розглянувши справу №6-1551цс16 про захист прав споживачів, визнання недійсним пункту договору та стягнення коштів, Суд роз'яснив, що умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. У пересматриваемом справі суди не врахували, що до несправедливих умов договору віднесено надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору, а спірним пунктом договору передбачено право лізингодавця не повертати лізингоодержувачу комісію за організацію договору, чим порушується принцип сумлінності, що призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків і завдає шкоди споживачеві, а тому зазначене в пункті 12.11 умова договору є несправедливим в розумінні статті 18 Закону «Про захист прав споживачів».

Розглянувши справу № 6-384цс16 за заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над ним опіки і призначення опікуна, Суд роз'яснив, що висновок про недієздатність слід робити, перш за все, на основі свідоцтв про внутрішній, психічний состояним особи в сукупності за умови, що особа страждає саме на хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого у неї виникає абсолютна неспроможність розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, і рішення суду про визнання особи недієздатною не може ґрунтуватися на висновках експертизи, ґрунтується на припущеннях. При проведенні експертизи про наявність у особи хронічного, стійкого психічного розладу експерт повинен дослідити стан психічного здоров'я людини протягом певного часу, пославшись на медичні документи, їх аналіз і особисте дослідження особистості, зробити висновок про наявність у особи саме стійкого, хронічного психічного розладу, визначити час, з якого виникло таке захворювання, встановити повністю чи особа не здатна в результаті цього захворювання усвідомлювати свої дії і керувати ними. Із зазначених питань висновок експерта повинен бути повним і категоричним, і не може допускати іншого розуміння змісту, ніж зазначено.

Розглянувши справу № 6-1798цс16, Суд роз'яснив, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК. Що стосується максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до частини третьої статті 70 Закону «Про виконавче провадження» з заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі стягнення аліментів становить 50% заробітної плати боржника.

Розглянувши справу № 6-1625цс16, Суд прийшов до висновку, що суд касаційної інстанції, приймаючи рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на обтяжене іпотекою майно в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, неправильно застосував норми статей 33, 36, 37, 39 Закону «Про іпотеку», однак, встановивши факт невиконання позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором, що вірно вирішив спір по суті, захистивши порушені права кредитодавця за виконанням позичальником грошових зобов'язань, забезпечених іпотекою.

Не обмежений строк звернення працівника до суду за стягненням усіх належних виплат

Розглянувши справу № 6-1395цс16, Суд роз'яснив, що не обмежується строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення зарплати, тобто всіх виплат, на які він має право відповідно до умов трудового договору та у відповідності з держгарантіями, встановленими законодавством, незалежно від того, нарахував їх роботодавець.

Розглянувши справу № 6-2070цс16, Суд роз'яснив, що положення закону щодо початку перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду з заявою про захист державних інтересів. Враховуючи положення статті 261 ЦК, статті 45 ЦПК, суди повинні з'ясувати, з якого моменту у прокурора виникло право на звернення до суду в інтересах держави в особі сільської ради з позовом про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку. Це право пов'язане з моментом, коли саме повноважному органу, право якої порушено, стало відомо про таке порушення. Враховуючи те, що прокурор пред'явив позов в інтересах держави в особі сільської ради, слід з'ясувати, коли саме цей орган місцевого самоврядування дізнався або міг дізнатися про порушення його права, тобто коли почалося перебіг позовної давності.

При розгляді справи № 6-464цс16 про визнання недійсними договорів міни земельних ділянок та визнання незаконними державних актів на право власності на землю Суд роз'яснив, що законодавець передбачив декілька підстав для отримання у власність землі сільгосппризначення, зокрема, як земельний пай при приватизації сільськогосподарських підприємств для ведення товарного сільгоспвиробництва або як землі для ведення сільського господарства. Законодавець не закріпив у ЗК або інших законів України порядок міни земельних часток (паїв) в інших випадках. Обміняти можна земельні ділянки за схемою «пай, на пай» і тільки у випадку, передбаченому статтею 14 Закону № 899-IV «ПРО порядок виділу в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Розглянувши справу № 6-2154цс16, Суд прийшов до висновку, що спір з приводу відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, підпорядкованому СБУ, яка в цих правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Джерело: сайт «Юрліга»