Судовий дайджест - повноваження КСУ і позиції ВСУ

Конституційний Суд України

НААУ відмовлено у тлумаченні питань підсудності спорів з адвокатським самоврядуванням

Суд відмовив у відкритті конституційного провадження за зверненням Національної асоціації адвокатів України щодо підсудності справ про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів адвокатського самоврядування та/або організаційних форм. КСУ роз'яснив, що після судової реформи щодо правосуддя позбувся повноважень офіційно тлумачити закони України.

Верховний Суд України

Згода власника задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення терміну попередження не означає, що трудовий договір припинений за згодою сторін, якщо не було домовленості сторін про цю підставу

Розглянувши справу № 6-1269цс16 по спору про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, Суд прийшов до висновку, що сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення терміну попередження не означає, що трудовий договір припинено за пунктом 1 статті 36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (стаття 38 Кодексу). Розглядаючи позов про оскарження наказу про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП (угода сторін), суди повинні з'ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін про припинення договору за угодою сторін.

Стаття 235 КЗпП не передбачає виплати різниці в заробітку у разі зміни істотних умов праці

Розглянувши справу № 6-2261цс16, Суд роз'яснив, що положення статті 235 Кзпп передбачають виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу у визначених цією статтею випадках, перелік яких є вичерпним і не передбачає виплати різниці в заробітку у разі зміни істотних умов праці, зокрема встановлення неповного робочого часу при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікації або посади.

Винуватець ДТП буде платити, незважаючи на страховку

Розглянувши справу № 6-954цс16 за позовом потерпілого до винуватця про відшкодування шкоди, завданої ДТП, Суд роз'яснив, що потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика і отримати повне відшкодування збитків від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов'язання незалежно від того, застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка заподіяла шкоду. У такому разі заподіювач шкоди, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлений права захистити свій майновий інтерес за договором страхування і звернутися до свого страховика з вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, у розмірах і обсязі згідно з зобов'язаннями страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Якщо потерпілий звернувся до страховика і отримав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує заподіяну шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка заподіяла шкоду, припиняється у відповідності зі статтею 599 ЦК виконанням, проведеним належним чином.

Банк може відібрати квартиру, куплену у банкрута в період дії іпотеки скасування

Розглянувши справу № 6-1382цс16, Суд прийшов до висновку, що прийняття судом рішення про скасування обтяжень нерухомого майна банкрута та виключення запису з Єдиного реєстру заборон, яке згодом було скасовано, не спростовує презумпції правомірності обтяження спірного нерухомого майна іпотекою на час його відчуження у процесі ліквідації іпотекодавця, таке обтяження діє з моменту його первинної реєстрації в цьому реєстрі. Беручи до уваги обставини справи та виходячи із сутності іпотеки та змісту правових механізмів забезпечення прав усіх сторін спірних правовідносин, Суд зробив висновок про те, що ефективним відновленням прав кредитора у зв'язку з відміною незаконного судового рішення є застосування передбаченої угодою сторін процедури звернення стягнення на іпотечне майно як однієї з умов надання (отримання) кредиту.

Початкова ціна іпотечного майна, з якої розпочинаються торги, встановлюється рішенням суду

При розгляді справи № 6-1923цс15 Суд роз'яснив, що оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки дає право на примусовий продаж іпотечного майна, у його резолютивній частині повинна бути встановлена в грошовому вираженні початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначена за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 Закону «Про іпотеку». До такого ж висновку Суд дійшов при розгляді справи № 6-1907цс16

Суд при передачі іпотекодержателю заставленого майна повинен розділяти способи захисту

Розглянувши справу № 6-2457цс16, Суд прийшов до висновку, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на обтяжене іпотекою майно в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань порушує норми статей 33, 36, 37, 39 Закону «Про іпотеку».

Якщо узгоджений дострокове повернення кредиту, банк може стягнути борг протягом 3-х років з цієї дати

Розглянувши справу № 6-1174цс16, Суд роз'яснив що якщо сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів, всі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мають правового значення, і банк повинен звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права протягом трьох років саме від цієї дати.

У добросовісного набувача відберуть комунальне майно, продане міськрадою з перевищенням повноважень

При розгляді справи № 6-2161цс16 за позовом прокурора в інтересах територіальної громади, міськради про витребування майна з чужого незаконного володіння Суд прийшов до висновку, що воля територіальної громади як власника може виражатися тільки в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам громади. Тобто, вирішуючи спір про витребування майна з чужого незаконного володіння, суди повинні встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника в силу обставин, передбачених частиною першою статті 388 ЦК, зокрема, з його волі.

Джерело: сайт «Юрліга»