Свідок має право носити релігійні символи в судовому засіданні – практика ЄСПЛ

ЄСПЛ визнав порушенням права носіння релігійних символів приватною особою Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Гамидович проти Боснії і Герцеговини" від 5 грудня 2017 року, визнав порушення Боснією і Герцеговиною ст. 9 Європейська конвенція (свобода думки, совісті і релігії).

Пан Гамидович був викликаний до суду в якості свідка у справі Мелвида Яшаревича про напад на посольство США в Сараєві, як представник тієї ж релігійної общини, що і обвинувачений. Він явився в зал судового засідання, але відмовився зняти тюбетейку, незважаючи на наказ судді зробити це. Потім він був видалений із залу суду і засуджений за неповагу до суду до штрафу у розмірі 10 000 конвертованих марок (ВАМ).

Заявник звернувся до апеляційного суду, який зменшив штраф до 3000 ВАМ, але залишив в силі частину рішення суду першої інстанції, що залишилася. Суд визнав правомірною вимогу про зняття будь-яких головних уборів в приміщеннях державних установ. Конституційний суд Боснії і Герцеговини не виявив порушення релігійних прав і повністю визнав аргументи Державного суду. Подаючи скаргу в ЄСПЛ, заявник вказав, що його покарання за носіння тюбетейки в залі суду суперечить статті 9 Конвенцій і зажадав відшкодування 50 тис. євро в якості компенсації моральної шкоди. Розглянувши справу, Суд ухвалив шістьма голосами проти одного, що було порушення статті 9 Конвенцій.

Згідно з висновком ЄСПЛ, стягнення, накладене на заявника за носіння тюбетейки в залі суду, є обмеженням прояву його релігії. Це узгоджується з офіційною позицією Ісламського співтовариства у Боснії і Герцеговині, згідно якої носіння тюбетейки не є релігійним боргом, але воно має такі сильні традиційні корені, що багато хто вважає це релігійним боргом. Суд визнав, що заявник постраждав в результаті такого порушення, і присудив йому 4500 євро в якості моральної компенсації. Суддя ЄСПЛ від України, Ганна Юдкивская, відмітила, що Суд підкреслив приватний статус заявника, на якого, на відміну від публічного посадовця, не покладається обов'язок нейтральності і безсторонності. Крім того, не було ніяких підстав сумніватися, що вчинок заявника був викликаний його щирим релігійним переконанням.

Джерело: сайт «Юрліга»