При розмежуванні грабежу та робою визначальним є не тільки наслідки, що настали в результаті застосування насильства, - позиція ВСУ

Засуджений звернувся до суду касаційної інстанції, оскільки не погодився, що його дії кваліфіковано як розбій, а не як грабіж.

Відповідно до встановлених обставин домовившись між собою засуджений та невстановлені особи підійшли до потерпілого та засуджений ударив його в ділянку грудної клітки, від чого потерпілий упав на землю, а засуджений разом із двома невстановленими особами, діючи умисно, завдали ударів потерпілому, чим заподіяли останньому легкі тілесні ушкодження. Після заподіяння вказаних ушкоджень потерпілий втратив свідомість, а засуджений разом із співучасниками, розуміючи, що потерпілий знаходиться у непритомному стані, заволоділи його особистими речами. 

Вироком суду, залишеним без зміни апеляційним судом, особу засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років із конфіскацією майна.

Засуджений просив скасувати судові рішення попередніх інстанцій і призначити новий розгляд у суді першої інстанції через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог процесуального закону, що призвело до його безпідставного засудження за ч. 2 ст. 187 замість за ч. 2 ст. 186 КК України. 

ККС ВС погодився з рішеннями судів та визнав кваліфікацію дій засудженого вірною.

Суд роз’яснив, що розбій, як злочин проти власності, це напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. В разі вчинення розбою посягання відбувається на два об'єкти - власність та життя і здоров'я потерпілої особи.

Однією з характеризуючих ознак розбою є саме насильство, метою якого є намір одразу подолати опір потерпілого й упередити його протидію нападу. Агресивність й спрямованість таких дій на подолання опору по відношенню до особи, яка зазнала нападу, є відмінною ознакою від грабежу.

Суд зауважив, що при грабежі, поєднаному із застосуванням насильства до потерпілого, основним об'єктом посягання виступає власність, і незважаючи на те, що у момент вчинення грабежу відбувається вплив на потерпілого, однак він є незначним, тому й не може бути мови про існування ще одного об'єкту - життя і здоров'я особи.

У справі за результатами дослідження доказів у провадженні, зокрема показань обвинуваченого та потерпілого, беззаперечно встановлено, що вчинення даного злочину супроводжувалося насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, який зазнав нападу, внаслідок завданих йому ударів трьома особами, в тому числі й по голові, внаслідок чого потерпілий втрачав свідомість 

Суд касаційної інстанції зазначив, що при розмежуванні грабежу та розбою визначальним є не тільки наслідки, що настали в результаті застосування насильства до потерпілого, але й сам спосіб дії винних осіб.

А тому ККС ВС не визнав обґрунтованими доводи засудженого про вчинення грабежу (постанова від 31.07.2018 у справі № 405/3734/16-к).