Відсутність ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук обумовила закриття провадження у зв'язку з не встановленням доказів для доведення винуватості і вичерпанням можливості їх отримання

Фабула судового акта: Згідно з вироком суду першої інстанції особу було засуджено за те, що  пересуваючись по території Донецької, Луганської та Харківської областей в напрямку місця свого проживання, 08 січня    2015 року він був зупиненим на посту дорожньо-патрульної служби та в автомобілі,  який перебував у його користуванні. Під обшивкою вказаного транспортного засобу, без передбаченого законом дозволу, засуджений незаконно зберігав гранати, підшивачі, патрони, тощо. Але ухвалою апеляційного суду цей вирок суду скасовано,кримінальне провадження за обвинуваченням за ч. 1 ст. 263 КК України закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення його винуватості і вичерпанням можливості їх отримання. Саме це судове рішення колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду залиши в силі, виходячи з наступного.

Як убачається зі справи, всупереч вимогам кримінального процесуального закону, після здійсненого 08 січня 2015 року працівниками правоохоронного органу огляду автомобіля орган досудового розслідування не звернувся з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, а 12 січня 2015 року подав лише клопотання  про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме: до автомобіля та ухвалою слідчого судді від 14 січня 2015 року було надано тимчасовий доступ до автомобіля з метою його вилучення для запобігання можливості внесення змін у його технічний стан.

Тобто, ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук автомобіля органом досудового розслідування в даній справі отримано не було, в зв'язку з чим апеляційний суд дійшов правильного висновку про здійснення вказаної слідчої дії з порушенням вимог кримінального процесуального закону, передбачених ч. 2 ст. 237, ч. 2 ст. 233 КПК України.

Касаційний кримінальний суд погодився з рішенням суду апеляційної інстанції про недопустимість такого доказу, з огляду на положення статей 86, 87 КПК України та вважав, що у зв'язку з зазначеним, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність скасування вироку суду першої інстанції та закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Суд нагадав, що відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Згідно з ч. 2 ст. 233 КПК України під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

В силу ч. 3 ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК України   обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Джерело: protocol.ua