Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Суди повинні встановити, яку саме інформацію запитують, і регулюються ці відносини Законом про доступ до публічної інформації
Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 202/1373/17-ц висловила позицію щодо визначення юрисдикції спорів про надання інформації.
Постановою від 17 жовтня справу за позовом до Центру первинної медико-санітарної допомоги про надання інформації направлено до районного суду для продовження розгляду, оскільки він помилково вирішив, що спір повинен вирішуватися за правилами КАС.
Велика Плата, зокрема, вказала, що поняття «суд, визначений законом»включає у себе в тому числі дотримання всіх правил юрисдикції та підсудності. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів і свобод фізичних і юридичних осіб, державних і громадських інтересів. Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин.
За загальним правилом в порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема суперечки, які виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 3, 15 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої і апеляційної інстанцій). Аналогічна норма закріплена і в частині першій статті 19 ЦПК України в редакції від 3 жовтня 2017 року.
Тобто, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, які виникають з приватноправових правовідносин.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 17 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду і постанови судами оскаржених ухвал) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб з розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій або бездіяльності в частині доступу до публічної інформації.
Але через відсутність у справі заяви про надання інформації, Велика палата Верховного Суду не має змоги перевірити законність і обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо приналежності цього спору до адміністративних судів, а також щодо застосування до спірних правовідносин Закону № 2939-VI: незрозуміло і судами не встановлено, яку саме інформацію просив надати позивач в зазначеній заяві, і, як наслідок, є чи Центр розпорядником цієї інформації в розумінні Закону № 2939-VI, що б давало підстави для віднесення цієї суперечки до адміністративної юрисдикції.
"Беручи до уваги викладене, неогрунтованим є висновок суду першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, про відмову у відкритті провадження у цій справі на тих підставах, що позов належить розглядати в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства. Без встановлення зазначених обставин не можна зробити однозначні висновки про те, що суди порушили правила предметної або суб'єктної юрисдикції, тому для з'ясування цих обставин, правильного встановлення характеру спірних правовідносин справу належить направити в суд першої інстанції для продовження розгляду, в зв'язку з чим касаційну скаргу необхідно задовольнити, судові рішення - скасувати», - прийшла до висновку Велика палата.
Джерело: сайт «Юрліга»
_03_03.png)
