Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У сімейних суперечках щодо дитини іноді навіть рішення ЄСПЛ, яким констатовано порушення прав, не гарантує позитивного розв’язання конфлікту по суті. Але на компенсацію моральної шкоди можна розраховувати.
Про це свідчить рішення Європейського суду з прав людини у справі «Аджич проти Хорватії» № 2 (№ 19601/16), передає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.
Дружина Міоміра Аджича не повернулася у США з Хорватії (країні її походження), де вона перебувала у відпустці, і повідомила чоловікові, що подала на розлучення.
Аджич ініціював провадження про повернення сина відповідно до Гаазької конвенції про цивільні аспекти міжнародного викрадення дітей. Через надмірну тривалість процесу батько вперше звернувся за захистом до ЄСПЛ (Аджич проти Хорватії № 22643/14 ). У 2015 році Євросуд констатував факт порушення ст. 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, адже провадження тривало більше трьох років і не було завершене.
З того часу конституційний суд Хорватії все ж прийняв рішення у справі. Аджич скаржився на те, що суди не проводили слухань у його справі, а також на оцінювання психіатра, який висловив припущення, що переведення сина в інше середовище без матері було б травматичним для нього. І ці скарги зрештою були відхилені.
Тоді Аджич удруге звернувся до Страсбургу. Тепер він скаржився відповідно до статті 8 Конвенції на результат провадження відповідно до Гаазької конвенції, зокрема, на відмову судів видати наказ про повернення його сина. Посилаючись на статтю 6§1 (право на справедливий судовий розгляд) він також стверджував, що провадження у його справі не було справедливим через процедурні помилки, пов’язані зі звітом психіатра, та відсутність дебатів сторін.
ЄСПЛ констатував порушення ч. 1 ст. 6 та ст. 8 Конвенції та присудив 9 тис. євро компенсації моральної шкоди.
З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Аджич проти Хорватії» № 2 (№ 19601/16) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.
Джерело: Практика ЄСПЛ