З лікарні можна стягнути відшкодування моральної шкоди, якщо через халатність лікаря

 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду розглянув справу № 233/3464/17 (провадження № 61-45008св18) та визначив, що страждання потерпілих через винні дії, які призвели до втрати ключового для доведення обтяжуючої обставини при призначенні покарання та основного при вирішенні питання про застосування амністії доказу у кримінальному провадженні, є підставою для відшкодування лікарняним закладом моральної шкоди.

 У липні 2011 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди загинув син позивачів. Протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану сп'яніння водія автомобіля, який спричинив зіткнення, було складено з недоліками через порушення співробітниками лікарями своїх посадових обов'язків. У подальшому в результаті визнання медичних документів недопустимими доказами суд, який розглядав кримінальну справу, застосував до водія амністію та звільнив від кримінальної відповідальності.

 У липні 2017 року батьки загиблого звернулися до суду із позовом до лікарні про відшкодування моральної шкоди, стверджуючи, що упродовж шести з половиною років вони відчувають моральні страждання, які спричинені неправомірними діями медичних працівників.

 Місцевий суд задовольнив позов потерпілих та визначив розмір моральної шкоди у 10 тис. грн.

 Змінюючи рішення першої інстанції, суд апеляційної інстанції при визначенні розміру грошового відшкодування врахував глибину і тривалість моральних страждань позивачів, які втратили важливий доказ. Суд врахував наслідки втрати цього доказу і визначив розмір відшкодування моральної шкоди у 100 тис. грн кожному із позивачів, зазначивши, що це відповідає вимогам розумності та справедливості.

 У своєму рішенні ВС погодився з позиціями попередніх інстанцій з огляду на наступне.

 Відповідно до ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

 Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

 Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності та справедливості.

 Згідно з ЦК моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

 Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

 Отже, невиконання службових обов'язків, яке призвело до душевних страждань потерпілих, є підставою для відшкодування лікувальним закладом моральної шкоди пропорційної до завданих немайнових трат.

 Джерело: сайт «Юрліга»