При вчиненні адмінправопорушення у стані крайньої необхідності особа звільняється від відповідальності, а такі дії не розглядаються як правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини (ВС/КАС № 686/5225/17 від 21.12.2018)

  Фабула судового акту: Статтею 18 Кодексу України про адміністративні правопорушеннявизначено, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

  У даній справі водія посадовою особою поліції притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з проїзд на забороняючий сигнал світлофора.

  У зв’язку із притягненням до адмінвідповідальності водієм подано адмінпозов про визнання протиправними дії інспектора патрульної поліції, скасування вказаної постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.

  У позовній заяві водій не заперечував того, що порушив правила ПДД, проте зауважив, що діяв у стані крайньої необхідності, з метою усунення небезпеки, яка могла загрожувати його пасажирам, у зв'язку із складними погодними умовами (ожеледиця на дорозі). При цьому, його дії не спричинили шкоди жодним правам чи інтересам інших осіб.

  Постановою місцевого суду позов частково задоволено – скасовано постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, а справу про адміністративне правопорушення направлено на новий розгляд.

  В свою чергу апеляційний адміністративний суд таке рішення скасував та прийняв нове, яким визнано протиправною та скасовано постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення та закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення.

  Постанову апеляційного суду патрульною поліцією було оскаржено у касаційному порядку з тих підстав, що висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є помилковими, оскільки вчинення позивачем адміністративного правопорушення ним не заперечується та підтверджується наданим до суду відеозаписом. Одночасно посилання позивача на складні погодні умови, у зв'язку з якими він діяв у стані крайньої необхідності, є безпідставними. Додатково УПП зазначило, що у судів відсутні повноваження для вирішення питання про малозначність вчиненого правопорушення та направлення справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд, оскільки це відноситься до виключної компетенції органів патрульної поліції.

  Оцінюючи зазначені доводи та аналізуючи законність попередні рішення судів КАС послався на те, що у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

  Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

  Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує».

  При цьому у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

  Таким чином, з урахуванням обставин цієї справи, судам попередніх інстанції, для вирішення питання щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, необхідно встановити чи були вчинені позивачем дії, які відповідачем кваліфіковано як адміністративне правопорушення, вчинені ним у стані крайньої необхідності.

 Джерело - https://protocol.ua