Адвокатська таємниця: узагальнення дисциплінарної практики

  ВКДКА роз'яснила важливі аспекти щодо адвокатської таємниці

 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури рішенням від 25.07.2020 N VII-010/2020 затвердила узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо адвокатської таємниці.

 Розглядаючи скарги щодо неналежної поведінки адвоката, кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури повинні виходити із загальних положень, викладених у Законі "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо адвокатської таємниці.

 Деталізацію положень Закону містять Правила адвокатської етики та рішення Ради адвокатів України, виконання яких відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 21 Закону є обов'язковим для адвоката.

В узагальненнях, зокрема містяться такі висновки.

 Адвокат не несе відповідальності за відмову будь-яким особам, органам і установам в розкритті адвокатської таємниці і наданні доступу до неї за наявності дозволу клієнта або особи, яка звернулась за професійною правничою (правовою) допомогою, на розкриття адвокатської таємниці.

 У такому разі, адвокат може, але не зобов'язаний розкривати адвокатську таємницю.

Приклад справи: між адвокатом та клієнтом було укладено договір про надання правової допомоги щодо представництва інтересів юридичної особи. За умовами договору клієнт зобов'язувався передати всю необхідну для виконання доручення інформацію, включаючи оригінали первинних документів. З моменту передачі адвокату, останній зобов'язувався забезпечити конфіденційність та дотримання вимог Закону щодо захисту адвокатської таємниці, включаючи документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності за цим договором.

Адвокат здійснював представництво інтересів ТОВ як в адміністративному, так і в кримінальному провадженні, захищаючи інтереси товариства та його директора. Останній передав адвокату частину оригіналів документів товариства, в тому числі, для представлення оригіналів документів у суді та проведення експертиз. Документація була передана адвокату відповідно до акту прийому-передачі до початку досудового розслідування.

Отже, з моменту укладення договору про надання правової допомоги, відомості, що стали відомі адвокату, документи, що були отримані ним під час надання правової допомоги, набули статусу адвокатської таємниці.

Орган досудового розслідування звернувся до адвоката з вимогою про надання оригіналів первинних бухгалтерських документів товариства, які перебували у нього відповідно до умов договору про надання правової допомоги.

Адвокат відмовився виконати вимогу, оскільки документи відповідно до статті 22 Закону становили предмет адвокатської таємниці.

У зв'язку з відмовою адвоката у наданні органу досудового розслідування оригіналів документів, правоохоронці звернулися до КДКА зі скаргою на дії адвоката.

Скарга була мотивована тим, що адвокат начебто перешкоджав повному, неупередженому та всебічному встановленню істини у кримінальному провадженні шляхом відмови в наданні документів товариства.

Так, адвокат діяв в межах Закону та дотримуючись принципу конфіденційності, а також за відсутності заяви клієнта про звільнення адвоката від обов'язку зберігати адвокатську таємницю, КДКА дійшла правильного висновку про відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку та відмовила в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката (Рішення ВКДКА від 21.04.2016 року N IV-008/2016).

Інформація та документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за згодою клієнта або особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання професійної правничої (правової) допомоги, що викладена у її письмовій заяві.

Приклад справи: так, адвокатами було укладено договори про надання правової допомоги фізичній особі у кримінальному провадженні, де остання визнана потерпілою.

Клієнт звернулася до КДКА зі скаргою на дії адвокатів, які начебто розкрили таємниці справи та адвокатську таємницю сторонній людині під час зустрічі адвокатів з клієнтом.

Проте, в матеріалах перевірки містилася копія заяви скаржниці про звільнення адвокатів від обов'язку зберігання адвокатської таємниці у разі присутності під час розмови, третьої особи, яка прибула зі скаржницею.

На підставі цього дисциплінарна палата КДКА регіону дійшла правильного висновку про відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката, оскільки адвокатами було отримано заяву клієнта щодо втрати статусу адвокатської таємниці та дозвіл на присутність іншої особи під час спілкування скаржниці з адвокатами (Рішення ВКДКА від 01.12.2017 року N XI-029/2017).

Адвокату забороняється використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.

Приклад справи: між адвокатом та фізичною особою було укладено договір про надання правової допомоги. Але адвокат дав обвинувальні свідчення проти клієнта, згоду на які вона не надавала, і які згодом лягли в основу обвинувачення її у скоєнні кримінальних правопорушень.

Дисциплінарна палата КДКА регіону дійшла правильного висновку про наявність в діях адвоката дисциплінарного проступку та притягнула адвоката до дисциплінарної відповідальності. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення КДКА регіону враховано обставини вчинення проступку, його наслідки, особу адвоката, який визнав неправомірність своєї поведінки та застосувала дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю (Рішення ВКДКА від 22.06.2017 року N VI-005/2017).

У випадку відмови клієнта від надання правової допомоги, адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю відносно такого клієнта.

Крім того, адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов'язаний відмовитись від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, у разі, якщо виконання договору про надання правової допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці, крім випадків наявності письмової згоди клієнта, зацікавленого в збереженні конфіденційності такої інформації.

Приклад справи: фізична особа звернулась до адвоката за правовою допомогою щодо оформлення права спадщини на квартиру та надала останньому документи, що підтверджують право власності на неї. Через деякий час скаржниця відмовилась від надання правової допомоги адвокатом та вимагала повернення наданих йому документів.

Проте, адвокат передав документи, які отримав від скаржниці для оформлення спадкових прав власності на спірну квартиру третім особам, які в подальшому мали намір використати зазначені документи та уклав з вказаними особами договір про надання правової допомоги.

Дисциплінарна палата прийшла до правильного висновку про наявність в діях адвоката дисциплінарного проступку та притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки дії адвоката свідчать про порушення ним Правил адвокатської етики та розголошення адвокатської таємниці, адже без згоди клієнта він не мав права розголошувати та передавати будь-які відомості та інформацію, яка стала відома йому у зв'язку з наданням правової допомоги скаржниці та без її письмового погодження укладати угоду із вказаними вище особами (Рішення ВКДКА від 06.12.2019 року N XII-017/2019).

Висновки з питань узагальнення практики носять рекомендаційний характер для кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Джерело: сайт «Юрліга»